Дисертаційна робота присвячена створенню методами генетичної інженерії рослин пшениці і кукурудзи, стійких до гербіцидів, а також розробці методичних та практичних засад використання молекулярно-генетичних маркерів для селекції та генотипування злакових культур за генами, які детермінують важливі господарсько-цінні ознаки. У результаті виконання роботи розроблено принципи конструювання векторів та добору послідовностей ДНК на прикладі модельного виду Physcomitrella patens та антарктичної рослини Deschampsia antarctica, які можна використовувати для генетичної інженерії рослин. Вперше вивчено вплив біологічно активних речовин на морфогенетичні процеси у пшениці м'якої. Оптимізовано технології генетичної трансформації пшениці і кукурудзи в культурі in vitro та методом in planta для отримання трансгенних рослин, стійких до гербіцидів. Проаналізовано рівень поліморфізму ділянок ДНК, фланкованих інвертованими LTR повторами різних ретротранспозонів, та виявлено їх відмінності від нетрансгенних форм за генетичною структурою. Створена нова вдосконалена методика детекції трансформаційних подій на основі мультиплексної полімеразної ланцюгової реакції та проведено моніторинг розповсюдження трансгенних рослин. Розроблено методичні основи та практичні засади використання ДНК-маркерів для селекції та генотипування найбільш поширених в Україні зернових культур за генами, які детермінують важливі господарсько-цінні ознаки. Створено цінний вихідний селекційний матеріал та нові сорти-інновації різного напряму використання.

Постачальник даних: УкрІНТЕІ (Український Інститут науково-технічної експертизи та Інформації)

  Завантажити автореферат